42 сонет Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

42

Ти з нею - це не вся моя печаль,               
Хоч я її кохаю щиро, ніжно.
Вона з тобою - ось найбільший жаль;
Так боляче, немов хто серце ріже.

Та все ж, коханці, вас я відбілю.
Ти з нею, бо вона мене кохає.
Відомо їй, що я тебе люблю,
Тому з тобою любість проявляє.

Тебе лишуся - то для неї дар.
Кохану втрачу - знайдеш ти скарбницю.
Якщо ви зійдетесь - я буду цар,
Що мантію змінив на власяницю.

Втішаюсь думкою: ми разом, ти і я,
І так кажу: вона - лише моя!

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

42

Те, що вона зараз з тобою - не єдина причина мого горя,
І все ж я можу сказати, що я її сильно кохав;
Те, що у неї зараз є ти - не все моє горе,
І це та втрата у коханні, що безпосередньо торкається мене.
Грішні коханці, я вас прощаю:
Ти любиш її, бо знаєш, що я її кохаю,
І заради мене подібним чином вона зраджує мені,
Дозволяючи моєму другу випробувати її заради мене.
Якщо я втрачаю тебе, то це стає надбанням мого кохання,
Якщо я  втрачаю її, то стає вона знахідкою для друга мого.   
Вони знаходять одне одного, а моя втрата подвоюється,
І заради мене вони покладають на мене цей хрест.
Та ось у чому радість: ми з моїм другом - одне ціле, і це означає,
Що кохає вона мене одного.
 
№ 42
That thou hast her it is not all my grief,
And yet it may be said I loved her dearly;
That she hath thee is of my wailing chief,
A loss in love that touches me more nearly.
Loving offenders, thus I will excuse ye:
Thou dost love her because thou know'st I love her,
And for my sake even so doth she abuse me,
Suffering my friend for my sake to approve her.
If I lose thee, my loss is my love's gain,
And losing her, my friend hath found that loss;
Both find each other, and I lose both twain,
And both for my sake lay on me this cross.
But here's the joy; my friend and I are one.
Sweet flattery! then she loves but me alone.