Пожовтіло минуле і впало,
Як із дерева листя останнє,
І так радісно - радісно стало,
Бо попереду нове кохання.
Я моменти блаженства рахую,
Починаю усе по новинці,
І я зовсім уже не сумую,
Я отримала щирі гостинці..
Стільки хочеться ще розгадати,
Подивитись, почути, узнать.
Зірку з неба найвищу дістати,
І сховати у мудрість понять..
Рад сно
© Copyright: Валентина Капшук, 2013
Свидетельство о публикации №113091108702
Свидетельство о публикации №113091108702
Рецензии