Коли пустота за дверима...

Ти щастя дарував,
а потім брав і розбивав
мене на частинки.
Боявся на очах побачити краплинки.
Хотів аби я ревнувала,
та я всі думки про це ігнорувала.
Ти обіймав, моментами, цілував,
та потім всі почуття мої спростовував.
Я залишити тебе хотіла,
просто піти і не повертатись до твого тіла.
Хотіла забути тепло твоїх обіймів,
та хоч вбий, та я привикла до твоїх біоритмів.
Я хотіла відпустити руки твої,
та до тебе лише хотіли притулитись мої.
Я говорила "забула", часто казала "забила",
але тебе я любила, любила, любила...
Не скажу тобі "я сумую",навіть коли пустота за дверима...
Напевне ніколи не почую від тебе "любима".


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →