каравела пустелi

пливе караван
каравелу пустелі
гойдає
розпечене сонце
верблюжі сяга
гімалаї
піску налетіло
як снігу
в білявий святвечір
десь буря кочує
дорогами спраги
і втечі
десь та не минає
очей
що шукають
оазу
простує
зростає
у дюнах піщаних
облазить
а видимість
косить
у страху
з’являється стріха
піщини гарцюють
ура
карабелі із піхов
і небо стожале
осино впивається
в груди
повітря ковток
безумовно
вважається чудом
а тут
майже штиль
і хвилюється змійками
кволість
а час
під копитами
в’язне
як весла
в розсолі
і висне міраж
довгожданою
брамою раю
сліпить нагота
стирає мазки
та щораз оживає

10 Вересня 2013


Рецензии
А я гадаю, де ти пропав, а ти в пустелі із караваном))!
Все уявила, навіть захотілося повітря ковток. Гарна образність! ЧУДОВО!

Елена Каминская7   10.09.2013 21:57     Заявить о нарушении
Залізай - покатаємось... між горбиками :)

Юрий Лазирко   11.09.2013 20:31   Заявить о нарушении