Мирослав Вересюк - Таку, як ти, я вже не покохаю

Такой,  как  ты,  уже  не  повстречаю.
Такой  любви  я  больше  не  найду.
Как  страшно  знать,  что  я  тебя  теряю.
Душа  рыдает,  чувствуя  беду.

Немеет  сердце,  жмётся,  замирает,
От  мук  и  страха  корчится,  кричит,
И  боль  разлуки  грудь  мне  разрывает.
Душа  лишь  стонет,  тихо  плач  журчит.

Всё  против  нас: события  и  люди,
Судьбу  мы  не  сумели  превозмочь.
Жизнь  без  тебя  существованьем  будет,
И  белый  день  померкнет  словно  ночь.



Оригинал стихотворения Мирослава Вересюк:

Таку, як ти, я вже не покохаю,
Таку, як ти, вже більше не знайду.
Як страшно знати, що тебе втрачаю,
Душа волає чуючи біду!

Німіє серце, терпне, завмирає,
Від мук і жаху корчиться, кричить,
І біль нестерпний груди розриває,
Душа не плаче, а лише скавчить.

Все проти нас, обставини і люди,
Їх не зуміли ми перемогти.
Без тебе жити так нестерпно буде,
Лиш би про це, не пожаліла ти!

Папка 23 - стихотворение 31