Троянда

                ТРОЯНДА

                Зламала троянду
                Рожеву й бліду,
                В казковім, вишневім,
                Зеленім саду.
                Зустріла милого
                Я в тому саду,
                Навіки розбила
                Серденько йому.
                А цвіт був чудовий,
                П'янкий аромат,
                Розлився повсюди
                Й дурманить мій сад.
                Це був мій казковий,
                Чудовий роман,
                Це був не дурман
                Це був не обман.
                Меліса та м'ята
                Духмяні такі,
                Троянди звабливі,
                Рожеві й п'янкі.
                Посиплю стежину
                Пелюстками руж,
                Своєму милому
                Низенько вклонюсь.
                Вклонюсь за кохання,
                За вірність й тепло,
                Вклонюсь я за щирість,
                Та мудрість його.
                Козаче, коханий,
                Ти доля моя, омріяне
                Щастя й любове моя.