Відкрию фірточку,тихесенько зайду
Навшпиньки стану і в віконечко загляну
В батьківську хату не відразу я зайду
Бо відчуваю сором і догану
Батьки мої,ви все ще в мене є
Ви найдорожчі на всім білім світі
Буває так,що нас життя псує
Бо живемо в уявленому світі
Ми нищимо життя і ваше і своє
Завдавши болю,ніби так і треба
А тільки як до серця дістає
Звертаємось до мами і до неба
Пробачте нас за всі ті помилки
За ті провини і безглузді дії
Ми йдем в життя,тож будемо батьки
Тоді і збудуться надії ваші й мрії
20.11.2009 року
Автор:Александр Селезнёв,Никополь
Мой стыд
© Copyright: Селезнёв Александер, 2013
Свидетельство о публикации №113090806259
Свидетельство о публикации №113090806259
Рецензии