32 сонет Пана Шексiпра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)


32

Якщо переживеш життєву пору,
Як я вже буду Вічність обіймати,
І мій дарунок - збірку паперову -
Ти візьмеш, щоб вірші перечитати

Прості і щирі… Дочитавши, скажеш:
«Вони, бач, слабші творів молодецтва».
Та суд мине твій скоро, бо згадаєш:
Кохання я сповідував мистецтво.

І хай тоді тебе осяє думка:
Якби мій друг ішов у ногу з віком,
Досяг би серцем вищого ґатунку,
Був званий в світі мудрим чоловіком.

І скажеш ти, а я з Небес почую:
«Не за вірші, а за любов його ціную».



СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)

32

Якщо так станеться, що ти мене переживеш,
Коли нечемна Смерть вкриє мої кістки пилом
І ти, можливо, волею долі ще раз переглянеш
Ці грубі поетичні рядки твого померлого друга,
Порівняєш їх з літературними шедеврами твого часу,
І хоч на той момент їх перевершить кожен автор,
Збережи їх заради моєї любові, а не їхньої рими,
Що перевершена досягненнями людей більш вдалих, ніж я.
Тоді нехай осяє мене ця любляча думка:
«Коли Муза мого друга старішала б разом з ним,
То вона принесла б дорогоцінні плоди,
Щоб він міг крокувати в лавах найкращих,
Але, оскільки він помер, і поети почали писати краще,
Його вірші я цінуватиму за кохання, відтворене в них».


№ 32
If thou survive my well-contented day,
When that churl Death my bones with dust shall cover,
And shalt by fortune once more re-survey
These poor rude lines of thy deceased lover,
Compare them with the bett'ring of the time,
And though they be outstripped by every pen,
Reserve them for my love, not for their rhyme,
Exceeded by the height of happier men.
O then vouchsafe me but this loving thought:
'Had my friend's Muse grown with this growing age,
A dearer birth than this his love had brought
To march in ranks of better equipage:
But since he died and poets better prove,
Theirs for their style I'll read, his for his love'.