25 сонет Пана Шекспiра

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(в перекладі Олександра Виженка)

25

Радійте всі, кому прихильні зорі
Відкрили шлях до титулів і слави. 
Не з вами я. Мене блаженна Доля
Призначила для іншої відправи.

Мов соняшник від променів світила,
Пне носа вгору ставленик вельможі;
Ось тільки милість зверхника примхлива -
Гроза і грім зміняють дні погожі.

І переможцю тисячі баталій
Достатньо раз бойовище програти,
Щоб бути проклятим царем безжально
І десь забутим вік довікувати.

Я - лицар серця, дякувати Долі;
Я жив, живу і житиму в любові!

СОНЕТИ ПАНА ШЕКСПІРА
(підрядковий переклад Артема Виженка)


25

Нехай же ті, до кого прихильні їхні зірки,
Вихваляються суспільною славою та гордовитими титулами,
В той час як я, той, кого доля позбавила такої слави,
Залишаюся непомічений тим щастям, яке ціную понад усе.
Фаворити тих, хто утримує владу, розкидають своє зелене листя, граючи з долею,
Немов ті нагідки у світлі сонця,
І в той самий час їхня слава прихована в них самих,
Адже тільки-но принц спохмурніє хоч трохи, вони помирають у своїй славі.
Зранений воїн, відомий завдяки своїм битвам,
Котрий після тисяч перемог один раз зазнав поразки,
Остаточно викреслюється з книги честі,
І забувається все інше, заради чого він тяжко працював:
Тоді я стаю щасливий від того, що кохаю й що мене кохають навзаєм,
Там, звідки ані я не піду, ані будь-хто інший не зможе вигнати мене.


№ 25
Let those who are in favour with their stars
Of public honour and proud titles boast,
Whilst I, whom fortune of such triumph bars,
Unlooked for joy in that I honour most.
Great princes' favourites their fair leaves spread
But as the marigold at the sun's eye,
And in themselves their pride lies buried,
For at a frown they in their glory die.
The painful warrior famoused for fight,
After a thousand victories once foiled,
Is from the book of honour razed quite,
And all the rest forgot for which he toiled:
Then happy I that love and am beloved
Where I may not remove nor be removed.