Я по траві кожний ранок іду,
Трава та зростає в нашім саду,
Всі по ній ходять, топчуть і мнуть,
Перепочинку їй не дають.
Кожний, хто хоче, на неї сідає,
Вона ж ні на кого не нарікає.
Хоч її топчуть, хоч її косять,
Вона для себе допомоги не просить
І не шумить, а уперто росте,
Як килим зелений все літо цвіте.
Росте на землі і, що дуже важливо,
Рветься до сонця де тільки можливо:
Із-під асфальту, із-під бетону,
Росте на даху, а бува – на балконі.
Нам дуже важливо в нашім житті
Такий приклад мати і за ним іти.
Хай за мораль мої будуть слова:
Боріться і ви за життя, як трава.
Воля до життя
© Copyright: Александр Невелев, 2013
Свидетельство о публикации №113090306443
Свидетельство о публикации №113090306443
Рецензии