Небо – велика шапка, сонце – жовтий бонбончик,
Ти одягнена в неї, в руці – проїзний талончик.
Курсуєш дивними рейсами, рахуєш вголос зупинки.
Виходять-заходять люди. Шукають в собі родзинки.
Між сумнівами та діями хитається міст вагання,
Ти п'єш дощову, із неба, будуєш в собі риштування.
За браком дощу п'єш потроху, стаєш півпрозорою тінню.
Зникають далеко турботи і ти десь вростаєш корінням.
Корiнням
© Copyright: Елена Славинская, 2013
Свидетельство о публикации №113090209134
Свидетельство о публикации №113090209134
Рецензии
"Небо – велика шапка, сонце – жовтий бонбончик" - гарні в тебе порівняння)
лю таке)
Русалка Лая 10.02.2014 15:49 • Заявить о нарушении
лю таке)
Русалка Лая 10.02.2014 15:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.