Зрада мить заполонила,
И миттєво всіх накрила.
Ця нелегка мить до болю,
І душа живе в неволі.
Тиша душить дуже сильно,
Міру знати неможливо.
Залишити все і включно,
Тільки сутичка неминуча.
На себе надій нема,
І сама ніби німа.
Люди – ті, кому надія
Щастя надала.
За минуле відповість,
И минула чиста гордість,
Та - нелегкий вибір мрії…
І горять на небі зорі,
Сяєвом заполонили
Та й на волю більше
Нікого не пустили.
Зрада
© Copyright: Валерия Михалко, 2013
Свидетельство о публикации №113090108836
Свидетельство о публикации №113090108836
Рецензии
