Зійшли нанівець
твої очі прозорі -
кришталю взірець,
намальовані зорі
мов промені жовті
на сірій картонці.
Цей ранок пожовклий
не залишив нам сонця,
позбавив нас кисню,
зневоднив тіла.
І знову так близько
знайома імла.
Стоїмо нетверезі
самотні герої.
В нас нема більше сенсу.
Та й не було ніколи.
Герои
© Copyright: Бессонов Александр, 2013
Свидетельство о публикации №113090100882
Свидетельство о публикации №113090100882
Рецензии