Босоноге

    Вольный перевод от Евгения Глебова-Крылова
           http://www.stihi.ru/2013/03/03/8936



У  квітках  сумує  Літо,  пахне  осінь  іншим  вітром,
Всі  пелюстки  -  травам  в  ноги,   прохолодно  там,  волого…
На  деревах  Літу  добре,  позсипало  людям  в  торби
Все  смачне,  корисне,  любе,  і  за  це  цілують  в  губи
Гарне  яблучко,  рум’яне,  що  в  руках  лежить  коханих!

А  на  річці Літу  лячно  не  за  себе,  людям -  вдячність,
Бо  ходили в  воду  -  гості,  та  ріка  вже  спокій  просить,
Заморозить  ноженята,  не  врятує  й  чай  із  м’яти
І  ромашки,  чи  шипшини,  бо  коротші  стали  днини…

За  ставком  кружляло  й  зникло,  там  де   верба  та  осика,
Очерет  мовчить,  ні  слова,  певно,  Літо  вже  в  діброві…
Там  його  і  наздогнала,  на  доріжку   трохи  сала,
Хліба,  бульби,  ще  й  гостинці,  що  спекла,  дала  в  хустинці.
На  палицю  ту  хустину,  на  плече  собі,  за  спину
Літо  кинуло  і  хода,  поки  літо  та  погода…
Босоноге  йде  далеко  й  десь  на  крилах  у  лелеки
Полетить у  край  до  … Літа, потім  знов  для  нас  розквітне!