Отношения в общих чертах

Ти злий,тобі набридла суєта?
Набридло день і ніч в собі копатися?
Не ний,зберися,підбери хвоста,
бо вихід є-тобі лиш треба закохатися.

Для тебе потім день як ніч,а ніч як день,
далеко ти її не схочеш відпускати.
І пройде час,й наважившись лишень
посмієш перший раз її поцілувати.

І пройдуть дні,в вас все переростає
в щось дещо більше,через певний час.
Здається,що навколо вас нікого вже й немає.
Та це нітрохи не турбує вас.

Побачення палкі,довгі розмови,
не хочеш ти оце що є кінчати.
Але чи просто так,або з чієїсь змови,
до щастя ти цього почнеш звикати.

Як вам відомо,звикнувши лишень,
втрачаєш барви,що були до того.
І їй не хочеш дарувать своїх пісень.
І хочеться тобі уже чогось нового.

Ви разом будете,але наче для галочки.
І наче з нею,а на інших заглядаєш.
Й востанній раз даси їй три фіалкочки,
і скажеш,що давно її ти не кохаєш.

Потім кінець.Ти сам,вона сама.
І наче лекше,а до неї звик.
Ти сам і це для тебе новина.
І хто ж тебе тягнув за той язик.

Проходить час і ти знаходиш іншу.
Та не вернути ті побачення палкі.
Знаходиш дівчиу собі ти дуже грішну.
Ти не дивуйся,зараз всі такі.

А потім розумієш,що ти любиш.
Але не ту,з якою тут сидиш.
І розумієш,що її ти не забудеш,
та вже зірвав з городу ти спориш.

А потім замкнутість,тяжкі сумління грози,
і став ти рівний в домі плінтусам.
Твоє життя-це алкоголь,дівчата й сльози,
але життя таке ти вибрав сам.

У чому ж суть,у чом мораль ось цих рядків?
Напевно кожен їх для себе вибере.
А як на мене,результат любовних всіх зв’язків
це пустота,тебе неначе випере.

Звичайно,є із цього ряди виключень.
Є в кращу сторону,а є напевно й в гіршу.
Але скажу тобі без всяких там злозичувань,
не сподівайся,що поможе інша.