Хоча зло завжди лютує…
Та життя своє бере!
Бо кохання скрізь існує
І Єднає все живе…
Навіть в ті часи далекі
Вітчизняної війни
Всім несло, наче лелеки,
В тьму страждань свята весни…
Все завжди з ним розквітало!
І ніяким силам Злим…
Зруйнувать це не вдавалось!
То ж і я віршем своїм
Маю світла,хоч іскринку
В ритм життя свою внести.
Йду по ньому без зупинку
До щасливої мети.
Ну, а щастя, лиш с красою
І з коханням йде до нас,
А вони завжди зі мною.
Кожен день і кожен час.
Кохання
© Copyright: Наина Завадская, 2013
Свидетельство о публикации №113082704628
Свидетельство о публикации №113082704628
Рецензии