Завидный жених

Завидний жених (гумореска)
Бувальщина

Раз прийшов до тітки Ганни
Дід якийсь посвататись:
- Ви вдова і жінка справна,
Може нам побратися?
Обійшов кругом він двору,
У хліви позаглядав,
Перевірив всі комори:
 - Добре, гарно все-сказав.
Кілограмів сто кабанчик,
Птиці он удосталь є,
Я люблю поїсти смачно,
Щоб домашнє все, своє.
Молоко від кіз відразу
Буду пити залюбки,
Може вилікує язву,
А подагру-мед, вершки.
Як із зручностями в хаті?
Є лежанка, парове?
Бо замучила простата,
Хай її вже грім поб`є.
Вибачаюсь, господиня,
Пенсія у вас яка?
Скільки, скільки, триста гривень?-
Не підходите така.
На десятку маю більшу,
Я  завидний ще жених,
Пошукаю жінку іншу,
Бідно жити я не звик. –

Ганна чистила цибулю,
Мовчки діда слухала
Встала, три скрутила дулі:
Ніжкою ще й тупнула

- Ось тобі кабанчик, півник,
- Ось ділюсь і хатою,
Ти кому такий потрібний -
З язвою й простатою?

БЫЛЬ
Из услышанного.

Пришёл к славной вдовушке молодящийся дедок и хотел к ней посвататься,
позаглядывал везде, остался довольный и кабанчиком и множеством домашней птицы, сказав, что любит вкусно поесть, что будет пить козье молоко, может вылечит язву и подагру.Спросил, как с удобствами в хате, а то его замучила простата.Спросил потом какая же у Ганны пенсия, был ошеломлён малой суммой, сказав, что у него на десятку больше и с бедной он жить не станет, пойдёт искать другую.

Ганна лук крошила молча, встала ножкой топнула,
Фиги три скрутила мощных:-Всё, терпенье лопнуло, 
- Вот тебе кабан в награду, награждаю хатою,
Мне  такой жених не надо - с язвой и простатою.

С улыбкой.