Уже синіє виноград,
Згорає листя на каштанах,
Німіє падолистом сад,
Лиш я один , коханням п’яний.
Іду у пелену дощів,
Спокійний, всім в житті, щасливий,
І радісний із серця спів,
До зір, за хмари, в небо лине.
Я знаю що прийде зима,
Сніги накриють трави – квіти,
Безславності гірка чума,
Печалю в серці буде тліти.
Та віра у святу весну,
врятує серце від мовчання,
І я крізь зиму пронесу,
Співочу правду про кохання.
Уже синi виноград
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113082604446
Свидетельство о публикации №113082604446
Рецензии