«Ах, махноградка!» – чула я з тих пір,
Коли ще пішки під столом ходила.
Я пам’ятаю батьківський наш двір,
Як на руках в бабусі там сиділа.
У школі про Махна не чули слів,
Хоч під дворами баби гомоніли,
Що він добру своїх вояк учив,
І з ним простії люди не бідніли.
Ой, роки, роки!.. Скільки відійшло…
Та пам’ятники є у Гуляйполі –
Наш батько Нестор ( місто так гуло!),
Його тачанка, знайдена у полі!
Я на побаченні була у тім краю,
Ще й з земляком великим «посиділа»,
Відчула щемінь в серці, біль свою,
Сльозу зрадливу скрити не зуміла…
26.08.2013
На знімку я в Гуляйполі біля пам'ятника
Нестору Махно. 2011 рік.
Махноградка
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2013
Свидетельство о публикации №113082601061
Свидетельство о публикации №113082601061
Рецензии
Я на побаченні була у тім краю,
Ще й з земляком великим «посиділа»,
Відчула щемінь в серці, біль свою,
Сльозу зрадливу скрити не зуміла…
Махно дійсно великий чоловік і також він писав вірші.
А Гуляйполе не було перейменовано?
Бимот 17.11.2015 20:07 • Заявить о нарушении
Ще й з земляком великим «посиділа»,
Відчула щемінь в серці, біль свою,
Сльозу зрадливу скрити не зуміла…
Махно дійсно великий чоловік і також він писав вірші.
А Гуляйполе не було перейменовано?
Бимот 17.11.2015 20:07 • Заявить о нарушении
Місто було і є Гуляйполем.
Він був вчителем. Бабуня моя про нього гарно говорила.
Людмила Дзвонок 17.11.2015 21:56 Заявить о нарушении
Він був вчителем. Бабуня моя про нього гарно говорила.
Людмила Дзвонок 17.11.2015 21:56 Заявить о нарушении