Обходить Серпень всі луги прощально,
Та ще калині барвів досипає.
А скоро осінь ступить величально,
Поміж горобину, що достигає...
Дзвенить нечутно музика серпів,
В саду почався яблуневий град.
Прив’ялі трави вітер переплів
Й жмутом закинув ген на виноград.
Вже груша вкрилася туманним покривалом,
І сонні зорі падають під грушу...
П’янким, солодким вранішнім дурманом
Росисті айстри заглядають в душу...
Не відпускають Серпень ще сади і поле,
І ті троянди, що не перецвіли...
Зберу ті зорі, що упали долу,
Підкину ввись, щоб Вересню світили...
Серпневе прощання...
© Copyright: Инна Шумовецкая, 2013
Свидетельство о публикации №113082610468
Свидетельство о публикации №113082610468
Рецензии