коли

коли
дещо
стане
зрозумілим
тобі
чи мені
у світі
тотального
боягузтва
й брехні
що заслала
очі
і монітори
твоїх
думок?
коли
я зроблю
крок
в прірву
і не впаду
а підіймусь
в небеса
жадані
і неприступні
для мене
сьогодні?
коли
моя
клавіатура
взірветься
під натиском
диким й
шаленим
замучених
клацанням
пальців
що набирають
черговий
дибільний
бездумний
меседж
для тебе?
коли
розуміння
прийде
що світ
нереальний
такий
божевільний
для певних
мікробів
і хробаків
що сховались
під обідком
унітазу
є
створений
одним
єдиним
ударом
по клавіші
ентер?
коли
у моїй
голові
заповненій
нікотиновим
димом
брехнею
і алкоголем
і купою
усілякого
хламу
починаючи
Черновецьким
гуанако
моніторингом
і непрацюючим
принтером
й закінчуючи
мегагалактиками
чорними дірами
блокбастерами
й Сарою Паркер
де ця ще взялася
й хто
власне
така
я зовсім
не знаю
з'являться
цінні
і вартісні
справді
думки
для когось
чи хоч би
для мене?
коли я
нарешті
скажу
тобі
що кохаю?

а може
ще рано?

не знаю