завтра-вчора-завтра

знову завтра-вчора-завтра
з неба ллється жовтий сік
а вуста - холодна вата
очі хижі з під повік
я не вірив в щастя неба
і слова шукав дарма
це сьогодні вже не треба
бо сьогодні вже нема
тільки очі хижі очі
і слова летять із вуст
і скрегочуть серед ночі
жовті зуби зуб об зуб
ти холодна я гарячий
переплутав навпаки
кава-чай і по-собачі
вию-вию залюбки
слина все летить із рота
мозок губиться в пітьмі
загубився у гидоті
сніговик серед зими
ти не хочеш вчора-завтра
завтра-вчора я не звик
може вже уже й занадто
з рота виліз мій язик
і лоскочуть шию вуха
гублячи униз слова
під дверями правда слуха
та брехня вже не нова
борода моя зелена
і двоїться мій язик
ви не звикли ще до мене
я до себе надто звик
в мене завтра-вчора-завтра
а сьогодні не завжди
я тікаю лиш від щастя
не втікаю від біди
я естет естет бетону
я бетонний волонтер
по коробці із картону
пальцями я дні розтер
я люблю цемент в асфальті
і стрибати із дахів
я з*являюся на шпальтах
і жахаю дітлахів
в мене руки руки-в-боки
ноги прямо до землі
рік за роком кроки-кроки
робить завтра в голові
ти мене боїшся дуже
я лякаюсь сам себе
й на асфальті у калюжі
жовте веслами гребе
так жахливо дуже лячно
вчора-завтра загубить
дуже-дуже необачно
отаке от полюбить
ти гаряча я холодний
в тебе безліч є ідей
в мене хаос і безодня
в мене блиск твоїх очей
ти мене не хочеш завше
ти не любиш геть бетон
я ж не можу вчора-завтра
в мене ж проїзний талон
і маршрут є мій незвичний
я з тобою ти одна
жовтим соком симпатично
обривається струна
ти не хочеш я не буду
буду-буду як завжди
хаосом мести облуду
на бетоні залишаючи сліди
мій маршрут веде у вчора
в червень тихий біля кас
завтра-вчора завтра-вчора
сталася любов не в нас
бо мене кохать не можна
ну а ти сама любов
завтра-вчора вчора-завтра
буде з нами знов і знов