(колискова)
Місячна повінь.
Прийдешній спогад
міряє промінь.
Ласкою серця здогад
озветься, - ніжно, голосом долі:
«-Краю, розквітни, вінком на чолі!»
Мінливий час,
та ми, і дух наш - сильні.
Чутки про нас,-
та це вже треті півні!
Тане мара і з хвилею спадає,
а рано, радо сонечко вітає!
Он Волопас,
а тут - Касіопея,
сивий Кавказ
плекає орхідеї.
Поки ти спатимеш печаль візьму,
зірками виш’ю, і роззброю тьму.
Тихо цвіркунчик
приспить твої печалі.
Вітер пустунчик
струсить весні конвалій.
Журба розтане,- повернув веселик*!
Серденько мліє, бо щастя - метелик!
*(За нар. Повірям журавля навесні кличуть веселиком.)
Місячна повінь.
Прийдешній спогад
міряє промінь.
Ласкою серця здогад
озветься, ніжно, голосом долі:
«- Краю, розквітни,- вінком на чолі!»
Мi
© Copyright: Лариса Лорнет, 2013
Свидетельство о публикации №113082505340
Свидетельство о публикации №113082505340
Рецензии