Набий зорепад на душі
та птиць на зап'ястках...
Маенька, не можу лишить тебе,
бо ти вмієшь пропасти.
Ловити за крила тебе -
даремно. Я знаю. Не буду.
Неволя зігне та й вб'є
тим камнем, що б'єтся у грудях.
Лети! То і є ця любов -
лякатись тебе задушити.
Маленька, цілуй мене знов,
бо нам залишилось - любити.
Пташка
© Copyright: Анастасия Черняева, 2013
Свидетельство о публикации №113082401532
Свидетельство о публикации №113082401532
Рецензии