П`янкість літнього саду,
Яблук дух захмілілий...
Наші весни - позаду,
Та ти тим мені милий,
Що, мов соком налите,
Стигле, зріле бажання,
Пристрасть нашого літа -
Твоє пізнє кохання...
Ароматом дурманить,
Манить світлом рожевим,
І загоює рани,
Викликає пожежу,
У душі і у серці
Б`ється птаха мрійлива...
Кружить, ніжиться, в`ється!
І така я щаслива!
____________________
Без доріг і стежинок
Я піду за тобою...
Лугом, полем, травою,
Там, де квіти по пояс.
Різнотрав`ям безмежним,
Полином-кропивою
Огортай обережно -
Мої рани загоюй...
Будуть ніжні торкання,
Не цілуй, не примушуй!
Як розбудиш кохання -
То віддам тобі душу...
Тебе, нежданный. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113082308451
Свидетельство о публикации №113082308451
Рецензии