Знов питаєш ти – чому?
Відповім тобі – навіщо?
Я злітаю вище, вище…
Полетіла… і тому
Десь у травах полишаю
І питання сподівань,
Відповіді – без вагань,
Бо тепер , нарешті, знаю,
Що летіти – крила, крила!
Треба вдвох, а не самій...
Що, коханий, любий мій,
Не літається? Несила!
Не відьомськи, на мітлі,
Не метеликом злетіла
Із твоєї долі, милий,
Викараскаюсь … мені
То не примха, не примара,
Не потреба, не жага
Все єство моє бажа
Волі, волі – поза хмари…
А кохання? Так! Зі мною…
Я тебе – не розлюбила,
Тільки випростала крила
Та все кличу за собою…
Чому й навiщо
© Copyright: Олеся Райська, 2013
Свидетельство о публикации №113082305374
Свидетельство о публикации №113082305374
Рецензии
Шановна Олеся!Ваші вірші мені дуже довподоби!Від душі бажаю здоров"я та натхнення!
P.S.Моя онука живе у Києві,ходить до 8-го класу.Коли дивлюсь, які твори /чи то проза,чи вірші/ сучасних українських літераторів бідні діти повинні вчити,тим більш,напам"ять - волосся,перефразуючи відомого героя комедіі "За двома зайцями",Голохвастова,встає дибом.З повагою.
Александр Гантман 24.08.2013 01:03 • Заявить о нарушении
P.S.Моя онука живе у Києві,ходить до 8-го класу.Коли дивлюсь, які твори /чи то проза,чи вірші/ сучасних українських літераторів бідні діти повинні вчити,тим більш,напам"ять - волосся,перефразуючи відомого героя комедіі "За двома зайцями",Голохвастова,встає дибом.З повагою.
Александр Гантман 24.08.2013 01:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.