Струнка, невагома, як лебідь.
З тобою так хочеться плисти.
І спати вночі простонеба,
Й плести ракушиння в намисто.
Обрати зірки найясніші
В єдиній, далекій системі,
Ніхто щоб у Всесвіті більше
Не встиг наректи їх: "Моє!"
Щоб мрія трималась, допоки
Не стане реальним буттям.
Я хочу тебе, кароока!
Затям,
моє серце,
затям!
Кароока
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113082310066
Свидетельство о публикации №113082310066
Рецензии