Сорочка

                СОРОЧКА

                Важко працювала матуся в житті,
                Гарну вишивала сорочку мені.
                Голкою колола рученьки свої,
                Сльози витерала й плакала вночі.
                Вишила сорочку ніжно-голубу,
                Голову вклонила низенько свою.
                Візьми, мій синочку, бери, це тобі,
                Буде тобі, сину, щастя в житті.
                Нехай тобі доля прокладає шлях,
                Щоб ти був синочку хоробрий козак.
                Покотились сльози з маминих очей,
                Тож мама не спала багато ночей.
                Витер мамі сльози, обняв за плече,
                Вдячний тобі, ненько, дякую за все.
                Цю гарну сорочку буду я носить,
                Згадувати буду й все життя любить.
                Дякую, матусю, рідненька моя,
                Що буде зі мною сорочка твоя.