Утопiя

Де захід сонця підрива життя,
Й горить земля багряним сяйвом.
Де відчуваєш себе дитям,
Й де ти ніколи не станеш зайвим.

Де нецікавий вже сенс буття,
Й лиш сьогоднішнім днем квапливий.
Де непотрібні зайві чуття,
Й твій настрій не так вже й мінливий.

Де ти займаєшся тим, чим хочеш,
Й твоє Сонце завжди з тобою.
Де досхочу, просто так, регочеш,
Й можеш бути самим собою.

Де не покинуть тебе найближчі,
Й не треба себе корити.
Де розквітнуть таланти творчі,
І ти зможеш прекрасне творити.

Де живуть всі з добром на серці,
Й не чіпають тваринних інстинктів.
Це Утопією назветься,
Як не зна’йдеш в її відсутності винних.


Рецензии