Я вирізаю серце з поліестру:
Воно їй личить більше, ніж мені.
Допоможи скоріш підняти крила,
Побачити відвертість уві сні.
Якщо віддати їй останні сили,
Я стану «непридатна для життя».
В мізерній долі правди розчинила
Все те, чим так нав’язливо жила.
Собі залишу тільки страх і совість,
Створю маленький креатив.
Меланхолійно я складаю повість
Про сіру масу будніх днів.
Допоможи мені підняти крила,
Знайти в собі роздерті почуття.
Як особистість ти мене відкрила,
Я – віддала тобі своє життя!
Cерце з полiестру
© Copyright: Даша Капуста, 2013
Свидетельство о публикации №113082103323
Свидетельство о публикации №113082103323
Рецензии
