Частково – повно ізольована. Одна
Без слів, емоцій, вражень і натхнення.
Зі стержнем зламаним вона
Вступає в боротьбу за сьогодення.
Кричить охриплим голосом у слід
Тому, хто вже ніколи не почує.
Ти зрозумів за стільки літ:
Її цей світ колись зруйнує,
Вона, звичайно, не була собою
Копіювала теж не всіх!
Для маси як завжди була німою,
Глибинно відрізнялася від них.
Повітря стиха падало на очі,
Слова людей гнили у голові,
Рятівником були осінні ночі -
Для неї лиш вони тепер живі.
І так хотіла опустити руки,
Очима більш не їсти синяву...
Уже набридли ці пекельні муки -
В останній раз бачиш її живу,
Єдиний рятівник – осінні ночі -
Все пам’ятали ніби на яву.
iзоляцiя
© Copyright: Даша Капуста, 2013
Свидетельство о публикации №113082103149
Свидетельство о публикации №113082103149
Рецензии