Верболози

                ВЕРБОЛОЗИ

                Понад річкою широкою
                Ростуть верболози.
                Йде дівчина чорноброва,
                Втераючи сльози.
                Втерла очі чорноокі
                Змахнула рукою,
                Дуже гарная дівчина
                З русою косою.
                А назустріч милий їде,
                Коня напувати,
                Здоров була чорноброва,
                Щось маю казати:
                -Ой, чому ж ти, дівчинонько,
                Гірко зажурилась?
                Ти чарівна як та квітка,
                Нащо засмутилась?
                -Добрий день, мій, козаченьку
                Мовила дівчина-
                Щиро й гарно усміхнулась,
                Низенько вклонилась.
                Покохала я навіки
                Хлопця молодого,
                Дуже гарного й милого,
                Козака міцного.
                -Давай підемо, кохана,
                Коня напувати,
                Скоро будемо з тобою
                Весілля справляти.
                Ой, козаки - козаченьки,
                Не ходіть по воду,
                Не давайте дівчинонькам
                Бачить вашу вроду.