Забери свою зубну щітку, що забула, коли утікала до нього
Я не хочу її викидати, вона ж зовсім не вина, що ти зараз з ним
Було мало любові, було мало обіймів, було мало тебе і важливих слів
Так буває, говорять, перегоріло. Й білизна на балконі тепер лиш моя
Пам'ятаєш у кухні стояли квіти? Я тобі кожен вечір їх дарував.
Погашу зараз світло. І піду спати. Обіймаючи подушку. Може засну.
В мене є ще надія, ти повернешся, бо коли утікала, то забула щітку зубну.
Забери свою зубну щ тку..
© Copyright: Санька Савицька, 2013
Свидетельство о публикации №113082003031
Свидетельство о публикации №113082003031
Рецензии