Ти бачиш – я сміюся, не кажучи.
Напевно, між нами щось сталося…
Повзе темне щось, підкрадаючись.
Можливо, ми щось таки знаємо.
Мовчимо у повній темряві,
І світло ніде не вмикається.
Ти чуєш, в кімнаті щось сталося –
Давай підійдемо й подивимось.
Мовчиш, начебто віддаляєшся.
Я теж – не хотіла би першою.
Ти міцно за руку тримаєшся.
Можливо, нам страшно, та байдуже.
Світає, птахи вже прокинулись,
А ми ще стоїмо, як пам’ятник.
Ти, певно, мене пам’ятатимеш.
Ти – тінь. Та ніхто не дізнається…
27.06.2010р.
Тiнь
© Copyright: Сандрин Астра, 2013
Свидетельство о публикации №113082000124
Свидетельство о публикации №113082000124
Рецензии