втомлена душа

Душа моя, така ти втомлена
Ледь з серця чутний біль ридань
І наче з неба темрява страшна мені замовлена
Вона не дозволяє вже кохання поривань

Я озираюсь навкруги, і бачу
Своє майбутнє, що тепер без мрій
Тебе ніколи не пробачу
Ті рідним був, але ж уже не мій

Любов - це щастя або горе
Тепер не знаю, дійсність померла
Вона буває як безмежне море
А іноді як гірка,зла сльоза


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →