Вже не чіпляє, не болить,
Шпаринка в оці, крапля в морі.
Моя безпроглядна блакить
Іде наперекір сваволі.
Вже всеодно, із ким ти далі,
Коли горять твої мости.
Незрозумілі ті деталі,
Що приховала тільки ти.
Кохання відчаєм лишило
На серці шрам - твої сліди.
Хоч виглядали досить мило
Твої безпрограшні мости.
Я не чекаю альтер-его,
Таким життя є повсякчас.
Коли не випросиш і снігу,
Як надворі зимовий час.
Твої слова розтали з вітром,
Їх рознесли в гаю птахи.
Ми розійшлись собі по світу,
Свої не визнавши гріхи.
***
© Copyright: Кулик Евгений, 2013
Свидетельство о публикации №113081905425
Свидетельство о публикации №113081905425
Рецензии
