З’явилося багато вже часу тепер,
Повиростали та змужніли діти.
Життєвий досвід без химер,
Дає нам іноді так щиро порадіти...
За успіх сина, чи доньки,
А може в вас їх двоє?
І сивиною вкрилися голівоньки,
Ділилася любов надвоє.
Яке це щастя, - материнство,
Хоча у ньому є свої сполуки.
Таїть у собі безліч сонця та розпуки,
І всеж, воно найкраще у житті.
Сама пригадую я материнські руки,
Міцне, татусеве плече.
Обійми, при зустрічі з розлуки,
І час, що стрімко так тече.
Закони писані людьми та богом,
Сумлінно їх виконувати вчивсь.
В житті найкращим стане епілогом,
Душевний спокій у прийдешню ніч.
Яке це щастя, - материнство
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2013
Свидетельство о публикации №113081903981
Свидетельство о публикации №113081903981
Рецензии
