Живу серед людей. Сміюсь, вітаюсь,
якісь розмови з кимось я веду.
Та знов і знов в самотність повертаюсь,
ніде від неї спасу не знайду.
Вона мене в кайдани закувала,
і їх розбити сили не стає.
Вона мене живою поховала,
надії на майбутнє не дає.
Я з нею поріднилася навіки,
забула я про щастя і любов.
Немає від недолі іще ліків,
в самотність повертаю знов і знов...
Живу серед людей...
© Copyright: Галина Герасименко, 2013
Свидетельство о публикации №113081706823
Свидетельство о публикации №113081706823
Рецензии