Жара...

                "Жага"  Соловей Заочник.
                http://www.stihi.ru/2013/08/14/5393
   
    вольный перевод

Пылает нестерпимо небосвод,
Серебряная поволока синь укрыла,
Трава газонов сера и уныла,
Дождинок позабыла хоровод,
Который, изумрудами сверкая,
Жар солнца каждой капелькой гасил,
А ветер в чаще веток колесил...
Картина позабытая такая...
Лишившиеся чувства без воды,
Ежеминутной жаждой истомлённы,
Безжизненно свисали листья клёнов
И тополей - знамением беды...

А губы вожделеют росных бусин
И горни силы молят безыскусно...

***

А Хортица допалась до Днепра
И в августовский жар прозрачную пьёт воду.
Сомлев под раскалённым небосводом,
Склонились ивы возле бережка,...
Жгутами-лентами видны в воде излучин
Извивы-стрелки юрких тел гадючьих...
Напыщенная на тугом листке лягушка
На длинный язычок поймала мушку.
До срока осыпаются плоды,
Румянится боярышник на солнце,,
Седеют травы /выжжены до донца/,
Лишь сухоцветы ярки без воды...

      
          Оригинал

Нестерпним  печевом  палає  небосхил,
блакить  сховалась  в  сріблу  поволоку,
трава  газонів  схожа  на  толоку  -
вже  не  згадає  дощ,  і  як  цей  пил
змивався  чистими  смарагдами  вологи,
і  сонця  жар  у  краплях  тих  згасав,
а  вітер  прохолодно  колисав,
машини  на  дорозі  мили  ноги...

Спада  з  дерев  у  спразі  дочасу
зомліле  без  води,  зів'яле  листя...
І  прагну  для  землі  з  роси  намиста  -
до  горніх  сил  молитву  вознесу...

*

А  Хортиця  припала  до  Дніпра
в  серпневій  спеці  п'є  прозору  воду,
схилила  стовбури  до  прохолоди
та  небосхил  безхмарний  підпира...
А  у  воді  джгутом,  чи  кісником
звиваються  стрімкі  тіла  гадючі,
а  жаба  на  листку  така  бундючна,
та  вправно  так  працює  язиком.
Зрум'янився  на  сонці  глоду  бік,
додолу  сиплють  недозрілі  дички
і  сполотніли  трави,  хилять  гички,
та  виглядає  ще  зісподу  квіт...



15.08.2013.