У павутині слів навік заплутана
І ранком не осяяних думок
Гординею з середини закована
Взяла на себе пагубний вінок
Блукаючи по берегам не щирості
Шукаючи повітря хочь ковток
Міняючи що разу їх на милості
Згубивши шлях до палкості зірок
Обурена лиш крихтою самотності
Гординею вкривала почуття
В очах не відкривала ясності
Вбивала все, що мала від життя
Не сміючи відкрити душу долі
Руйнуючи безмежність почуттів
І настраждавшись самотністю доволі
Шукала нових не буваних країв
І не, за що? Питати час прийшов
Питать потрібно; "А для чого?
Для чього? Тернами пройшов
Яким уроком видалась для нього?...
04.05.2013.р.
Урок життя
© Copyright: Валентин 2, 2013
Свидетельство о публикации №113081508174
Свидетельство о публикации №113081508174
Рецензии