Без права голосу, без звуку

Мигдально очі акварелі
блищать світанком нелюдським.
Не перших свіжостей моделі
змивають зайвий жирний грим.

Сміються дудкою вуста
митцям убогим на папері.
А ти вишкрябуєш листа
в неволі на залізних дверях.

Ось літери усі за гребінцем
письменникам здають дебют.
І ті, що бавляться слівцем -
щораз мільйони виграють.

Без права голосу, без звуку
дощем глибоким сірих мряк.
Тепер еліті карти в руки.
«Прості» ж для маси, просто так!


Рецензии