ми часто в загадці злітаємо в небо,
на крилах казок підіймаємось в даль..
реальність жорстока..в ній теж є потреба
без неї життя нам не видасть медаль...
ми тонем в словах, мов у морі безкраїм,
і сліпнуть зіниці у лестощі маск..
ненавидим,--але люб"язно вітаєм
і щирість втрачаєм в мільйонності ласк..
ми всі памятаєм, що нам обіцяли,
хоч свої обовязки вивчить ніяк..
ми знаємо все, навіть що не вивчали
і кожен із нас не назветься "простак"
на першому місці— це власні проблеми,
це ж так має бути в сучасному дні...
ми всі одне тісто, хоч кожен окремо,
бо ж кожен згорає у своїм вогні...
медаль реальност..
© Copyright: Тетяна Сугак, 2013
Свидетельство о публикации №113081400798
Свидетельство о публикации №113081400798
Рецензии