Руде хлопча, ціловане промінням,
Яскравий образ влився ще з дитя,
в дівочім серці осіда камінням
Сумних мелодій глибини злиття…
Руде хлопча—загадка в нім прижилась,
Коханець сонця, очі ж із глибин..
Не всім ця таємниця і відкрилась,
Багато ж раді лиш очам світлин.
Руде хлопча, в цім світі не прижився..
Неначе з іншої галактики він втік…
Ти наче сон, який ще не здійснився
Та сплячи, забуваєш часу лік…
Руде хлопча і вітер у волоссі,
Блукалий вітер в пишності воліс…
Загадка-чари сплетена в колосся
І таємничість ця, мов темний ліс..
Руде хлопча, у погляді свобода
І легкість думки з романтизмом дій..
Гіркий, мабуть, хоч погляд—насолода..
Ти—суміш кроків в божевілля мрій…
Ярославу..)
руде хлопча
© Copyright: Тетяна Сугак, 2013
Свидетельство о публикации №113081400699
Свидетельство о публикации №113081400699
Рецензии