Ти залишився в памяті моїй,
цілунком вітру в шкірі незбагненнім…
мов недоказаній поемі тій
лишаєш загадку в житті буденнім..
ти залишився в погляді, словах,
в думках, що сплутані поміж волосся..
безгордий, та купаєшся в жнивах,
того, що в світі досягти вдалося.
ти залишився в діях, з кожним днем
ти мов наркотик додаєш залежність..
тобі не рівня жодна з теорем,
в тобі панує вільна неналежність..
лишаєш смак поезій і вина,
і присмак щастя, що після розмови..
не є для тебе «щирість» новина
твоя ж «загадка», наче мінне поле..
лишився дотиком повітря на лиці,
морською піною, так піниться надія..
промінням сонця сплячим на щоці
й застиглим на губах імям «Андрія»..
Андр ю..
© Copyright: Тетяна Сугак, 2013
Свидетельство о публикации №113081400648
Свидетельство о публикации №113081400648
Рецензии