так скоро весна...
прийде та зігріє.
а ти не прийдеш
бо я тебе вигадала.
ти надто нереальний
щоб дарувати тримання рук.
надто з запахом м'яти.
тому й мовчу. тому й сміюсь.
в тебе зелені очі
а мені так тепло й боязко
бо сидячи на підлозі
суворо дивлячись паркет
накручую волосся на вказівний
- я вигадую твої вуста.
я відчуваю- хтось вхопив за п'ятку
це ти?
чому сумний та стомлений?
а я тебе чекала вірно.
я хочу обійнятись
побудь ще трохи поруч. тут.
так скоро весна...
20.02.13
Я тебе вигадала
© Copyright: Алина Литая, 2013
Свидетельство о публикации №113081405794
Свидетельство о публикации №113081405794
Рецензии