Побілені стіни зпорожнілих кімнат,
Покрили пилом старенький стіл,
Ще вчора душі було затишно біля стиглої вишні,
А вже сьогодні на тих дорогах розсипався сніг!
І без правди крізь правду у правді жити,
Все рівно як,хоч би з ним,
У нього ніколи не було іскри й вогню,
З ним й у ньому був лише дим!
Проте я не прошу кримезних стін кохання,
Досить слати йому догани,Боже,
Він вірує, дихає ,живе,
Він любить мене на стільки,на скільки може!
Без зворотньоi реакцii! vk ruta Рута
© Copyright: Наталия Губерникова, 2013
Свидетельство о публикации №113081308874
Свидетельство о публикации №113081308874
Рецензии