Опiк укр

Вже сама не віриш в свої настрої
Клопоти й турботи осоружні
Горда й непохитна така, із праскою
А тоді в подушку за дивом тужиш

Хочеш бути незворушною й сильною
Ніби трохи й жінкою, трохи солдатом
Щоб навіки зростися з його іменем
Щоб із ним не страшно помирати

Може й відболить, чи станеш звичною?
Шрами у душі чогось, та вартують…
Додає в самотність трохи відчаю
Опік на долоні – то за Маркесом)
25.03.13


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →