На Ивана- Купала

     На  Івана-Купала.

       
Колись  мені  бабця  казала
Встати  вранці  на  Івана -  Купала,
І  убратися  в  білу  хустину
І  йти  травами  росами  аж  у  долину,
Де  найбільше  чар -  зілля  буває,
Де  птаство  зранку  співає.
Папороті  зрізати  горстку
Обережно  покласти  у  хустку,
До  схід  сонця  назад  повернутись,
Тричі  в  росу  окунутись.
На   здоров я,  на  долю  веселу
Так  пройти  до  обіда  в  три  села,
По  дорозі  набрати  душиці,
Звіробою,  липи,  ялиці.
У  казан  ці  чар -  зілля  покласти,
Заварити  й  за  хату  віднести,
У  три  миски  гербату  розлити
Тоді  можна  на  цім  ворожити.
В  першій  мисці  треба  ноги  вмивати,
Щоб  ніякого  лиха  не  мати,
Другу  миску  на  голову  влити,
Щоб  довго,  щасливо  прожити,
В  третій  мисці  лице  умивати,
Щоб  добру  доленьку  мати…
На  три  доріжці  водицю  ту  виливати,
Слова  чарівні  при  цьому  казати.

Та  я  не  послухала  бабці
В  росі  замочити  боялася  капці.
Думала,  що  і  так  доля  буде  щаслива,
Та  таки  бабці  я  не  вгодила.

Долю  треба  у  Бога  просити,
Долю  треба  іще  заслужити.
А  чар – зілля  завжди  пригодиться
Від  очей,  печінок  і  від  серця.

Вставайте  рано  на  Івана – Купала
І  збирайте  в  траві,  що  попало,
Усі  трави  мають  силу  цілющу
Життя  буде  у  вас  не  вмируще.

автор: Н.П.Рубан.