Вечір осінній,
Листям шепоче
Золотом грає в
Коси і в очі
Смутком на серці
Затишком дому.
Вітром озветься
Мені не знайомій
Почне залицятись –
В кішені листочки :
« Давай зустрічатись у
Ці вечерочки?
- До літа далеко, -
Вітер шепоче –
- Зі мною так тепло…
І дивиться в очі »
- Давай заблукаєм
- Між сонцем і вітів
Тебе не шукають ніхто не помітить.
А я заплітатиму коси та квіти…»
Невже я самотня
Що вечір помітив.
2008 р. 7 жовтня
Вечiр осiннiй
© Copyright: Татьяна Окуневская, 2013
Свидетельство о публикации №113081200864
Свидетельство о публикации №113081200864
Рецензии
