Десь розлука з сумними очима,
десь печаль все шукає мене,
а у нас два крила за плечима,
і на двох б’ється серце одне.
А позаду всі сумніви й болі,
тільки щастя в обійми чека,
ми води чарівної доволі
із дзвінкого напились струмка.
І назад вороття вже немає,
в грудях світлий затаєний щем.
Сонце сяде…І знову світає…
Ми танцюємо вдвох під дощем.
Нехай біди снують кажанами,
за собою руйнйють мости,
ти світи мені межи громами,
через чорні тумани світи
Ти свiти
© Copyright: Марина Довбня, 2013
Свидетельство о публикации №113081208521
Свидетельство о публикации №113081208521
Рецензии